Староакадемічний корпус

потреба:
понад 80 млн грн
зібрано:
600 тис грн

Відкритий лист до співгромадян "Могилянка потребує невідкладної допомоги держави у порятунку відомої пам’ятки архітектури – Староакадемічного (Мазепиного) корпусу"

 
Збудована коштом випускника Києво-Могилянської академії гетьмана Івана Мазепи ще 1703 року, ця будівля – найдавніша в Україні навчальна споруда, котра за 313 років існування не змінювала свого освітнього, наукового, культурного призначення.

У стінах Староакадемічного корпусу навчалися філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, письменники Іван Нечуй-Левицький та Петро Гулак-Артемовський. Тут народжувалась українська наука, філософія, модерна література, музика, архітектура, медицина. Тут творилась українська культура та історія нашої держави.

Староакадемічний завжди був і є символом, осердям Києво-Могилянської академії, матеріальним втіленням особливої атмосфери Могилянки.

З-поміж 11 пам’яток історії та архітектури, розташованих на території Києво-Могилянської академії, що входить до Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», саме Мазепин корпус – найвідоміший. Тут розташована Дослідницька бібліотека з унікальними книжковими колекціями, тут відбувалися найурочистіші події в житті Академії та всієї України.

Проте зараз будівля перебуває на межі загибелі і майже не експлуатується, оскільки перебуває у вкрай незадовільному стані та потребує невідкладної реставрації.

Від 1993 р. і донині Могилянка за рахунок власних коштів, переважно благодійних, забезпечувала збереження та поточний ремонт будівлі, зокрема – укріплення 70% фундаментів, реставрацію Благовіщенської церкви. 2011 року було започатковано благодійний проект «Реставрація», коштом якого проведено технічні експертизи та розроблено частину проектної документації .

Але зараз НаУКМА на межі своїх можливостей. Стан Староакадемічного корпусу досяг тієї критичної точки, коли «невеликий ремонт за невеликі гроші», «часткове фінансування протягом 10 років», тощо не вирішують проблеми. Староакадемічний не має такої розкоші, як повільний і безмежний час.

Кожен рік зволікання з реставрацією погіршує його стан та здорожчує реставрацію, яка нині вартує понад 80 млн. грн.

Спільнота Могилянки буде продовжувати пошук коштів на реставрацію свого архітектурного символу. Проте зараз ми гостро потребуємо допомоги держави.

Ми цінуємо підтримку Міністерства освіти та науки України, на розгляді якого саме тепер перебуває Концептуальна записка державного інвестиційного проекту «Реставрація Староакадемічного корпусу ансамблю Братського монастиря по вул. Г. Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва». Саме в ці дні триває процедура її громадського обговорення.

Ми сподіваємося, що Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, інші відповідальні державні інституції, від яких залежить доля Староакадемічного корпусу, будуть при його прийнятті послуговуватися національними інтересами.

Ми розуміємо, що багатьом навіть сама розмова про виділення значних коштів на ремонт університетської будівлі, коли тривають військові дії, може видатися несвоєчасною. Проте Могилянка навіть у найскрутніші періоди своєї 400-літньої історії ніколи не керувалася логікою виживання. І ми переконані, що держава, яка прагне сталого розвитку і процвітання, має керуватися логікою розвитку, фундамент якого - якісна освіта.

Є цінності, ідеї та справи, які мають бути вічними. Завдання кожного покоління – не занапастити, не втратити їх, передати своїм дітям. Староакадемічний корпус – це матеріальне втілення таких «вічних» ідей, зрозумілих всій Україні, об’єднавчих для всієї України. Шануємо минуле, творимо майбутнє!

 

Підписати лист можна на сайті НаУКМА.


НаУКМА 2011 - 2016