Будівля - пам’ятка історії (охоронний № 260025-Н), архітектури (охор.№15/1) об’єкт культурної спадщини національного значення, внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (постанова КМУ від 3 вересня 2009 р. № 928); а також пам'ятка історії місцевого значення як меморіальний будинок, в якому в 1744-1750 рр. навчався український філософ і поет Григорій Сковорода та меморіальний будинок де в 1734 р. перебував М.Ломоносов.

Староакадемічний (Мазепин) корпус, закладений 1703 р. Іваном Мазепою – перша будівля, побудована в Україні для цілей вищої освіти, чиє призначення не змінилось. Будівля є символом університету. У Мазепиному корпусі донедавна працювали Дослідницька бібліотека з  фондом  колекцій та рідкісних видань,  Докторська школа, у Конгрегаційній залі та виставковій галереї відбувалися наукові форуми, презентації книг, виставки, концерти, зустрічі із відомими науковцями, політичними і громадськими діячами України та світу, але через передаварійний стан експлуатація зали була припинена з 2015 року. На цей момент відбувається звільнення будівлі в підготовці до реставрації. 

Староакадемічний (Мазепин) корпус -  міжнародний символ української науки. Від 1970-х рр. його зображення використовує в якості емблеми Український дослідний інститут Гарвардського університету, а від кінця 1980-х рр. – Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, зображення будівлі міститься на 500-гривневій українській  банкноті, а також на бланку закордонного паспорта України.

У стінах Староакадемічного корпусу навчались філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, письменники Іван Нечуй-Левицький та Петро Гулак-Артемовський, видатний вчений Данило Самойлович. Тут народжувалася українська наука, філософія, модерна література, музика, архітектура. Тут творилась українська культура та історія нашої держави.

Корпус має складну історію перебудов, як функціональних, так і декоративних. Із 70-х років XIX ст. тут розміщувалась книгозбірня. Вона вважається скомплектованою у XVII- XVIIІ століттях  як найбільша наукова бібліотека Східної Європи, містила близько 158 тис. томів, серед яких були 2130 книг різними мовами із першої академічної книгозбірні Петра Могили. Велика частина бібліотеки залишилась у цих стінах і у радянські часи, проте з відродженням КМА вона не була передана Могилянці. З лютого1992 р. Наукова бібліотека НаУКМА, розпочала формування своїх фондів з однієї книги. Наразі фонд бібліотеки налічує майже мільйон томів, понад 340 тисяч електронних видань.

Унікальність і значення Староакадемічного корпусу для вітчизняної культури полягає також у тому, що тут збереглися фреско-клейові розписи початку XVIII ст., аналоги яких можна знайти лише в двох архітектурних пам’ятках Києва – в Києво-Печерській лаврі та Соборі Святої Софії, що занесені до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Староакадемічний корпус – справжня перлина барокового мистецтва та архітектури, єдина будівля яка зберегла донині своє першочергове призначення: освітній навчальний корпус та бібліотека.

Староакадемічний (Мазепин) корпус перебуває у незадовільному технічному стані, а тому потребує коштів для реалізації невідкладних заходів з його укріплення та реставрації. Якщо не вжити термінових заходів, ця пам’ятка національного значення історії України може бути втрачена назавжди.

З 1993 р. до 2017 р. НаУКМА самостійно забезпечував збереження будівлі, зокрема 70% укріплення фундаментів, реставрацію Благовіщенської церкви, дослідження стану будівлі, поточні ремонти та розробив проектну документацію першочергових робіт з укріплення і гідроізоляції стін та фундаментів у 2016 р.

Всі роботи НаУКМА фінансував за рахунок власних надходжень (близько 2,5 млн. грн.), оскільки бюджетні кошти, незважаючи на Закон України «Про охорону культурної спадщини», неодноразові звернення НаУКМА, доручення Президента України та Кабінету Міністрів, не виділялися (детальніша інформація нижче).  

Державою було виділено кошти на капітальні видатки на другу половину 2017 року, які було використано на першочергові роботи з укріплення та гідроізоляції стін та фундамунтів і розробку проектно-кошторисної документації на повну реставрацію будівлі (стадія П).

Схема та фото ін'єктувань - укріплення стін

Більше коштів не виділялось, хоч в 2017 році міжвідомчою комісією біло рекомендовано до фінансування з державного бюджету з 2018 року державний інвестиційний проект «Реставрація Староакадемічного корпусу» . Але коштів в 2018 році не було виділено. 

У 2018 році після підтвердження, що фінансування не планується, університет виділив кошти на проектно-кошторисну документацію стадія РД, яку виконав згідно результатів тендерних процедур інститут "УкрНДІпроектреставрація".

В 2019 році виділено фінансування на заміну аварійних перекриттів, конструкції і покриття даху з коштів державного інвестиційного проекту "Реставрація Староакадемічного корпусу" та загального фонду. Проведено тендер на реставраційні роботи згідно результатів якого переможцем визнано ТОВ "Тауріс". За умови виділення достатнього фінансування, роботи могли б бути виконані протягом трьох років. Протягом другої половини року було виконано перший найважливіший етап збереження будівлі - заміна аварійних перекриттів, конструкції і покриття даху (окрім ділянки церкви, де спочатку мають бути виконані фасадні роботи під куполом).

Фото. Заміна конструкцій та покриття даху (фото - Ю.Панін)

З вересня того ж 2019 року було розпочато фасадні роботи за грантом Посольського фонду США із збереження культурної спадщини. Завдяки гранту протягом 2019-2020 років мають бути відреставровані фасади будівлі на суму 400 тис. доларів США, за умови співфінансування супутніх робіт українською стороною. 

Фото. Очищення ліпного декору на фасадах від нашарувань

На 2020 рік було передбачено 42,1 млн грн. з державного бюджету (рішенням міжвідомчої комісії від 28.05.2019). Вже рішенням тієї ж комісії в новому скликанні 1-3.11.2019 ця сума скоротилась до 10 млн.грн. і фінансування повністю знято на 2020 рік прийняттям ВРУ Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"

Дякуємо всім за підтримку проекту.

Підтримати можна за посиланням, вказавши в Призначенні "Реставрація Староакадемічного корпусу"

Додаткова інформація:

1. Історія Староакадемічного корпусу.

2. Зображення Староакадемічного корпусу.

3. Інтер'єри Староакадемічного корпусу.

4. Література про КМА.

Історія звернень і розпоряджень щодо фінансування реставрації Староакадемічного/Мазепиного корпусу

Порядок фінансування об’єктів культурної спадщини національного значення передбачено законодавством; існують правові підстави для здійснення державного фінансування з охорони культурної спадщини – реставрації пам’ятки національного значення – Староакадемічного корпусу.

Згідно статті 54 Конституції України: Культурна спадщина охороняється законом.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. № 1805-III фінансування охорони культурної спадщини здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фондів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.

Стаття 40 зазначеного Закону передбачає наявність спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини, які є коштами спеціальних фондів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, які відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону використовуються, у тому числі на реставрацію об’єктів культурної спадщини.

Рішення про фінансування реставрації об’єктів культурної спадщини, що перебувають у користуванні НаУКМА, у тому числі, Староакадемічного корпусу неодноразово приймалось на державному рівні, зокрема:

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1994 р. № 723-р «Про затвердження переліку обсягів та етапів виконання будівельних і ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах Національного університету «Києво-Могилянська академія»  було зобов’язано «виділити Національному університету «Києво-Могилянська академія» 10 млрд. крб. для продовження робіт з реставрації пам’яток історії, а Мінфіну профінансувати зазначені витрати за рахунок загальних асигнувань, передбачених на утримання установ освіти у Державному бюджеті України на 1994 рік»;

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1995 р. № 731-р були затверджені Перелік, обсяги та етапи виконання будівельних і ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах Національного університету «Києво-Могилянська академія», на 1995-1996 роки було заплановано реставрацію Старого академічного корпусу, а Мінекономіки та Мінфіну доручено щорічно передбачати у проектах державних програм соціально-економічного розвитку та державного бюджету кошти на виконання зазначених робіт в межах наявних фінансових ресурсів;

- постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1325 «Питання Національного університету «Києво-Могилянська академія»: Міністерству економіки та Міністерству фінансів за поданням Національного університету "Києво-Могилянська академія" під час формування показників інвестиційного розділу проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2001 рік та розроблення проекту Закону України "Про Державний  бюджет України на 2001 рік" передбачити необхідні кошти для завершення робіт з реставрації таких пам’яток історії та архітектури, що передані університету і перебувають в аварійному стані: Поварня (будинок Галшки Гулевичівни, XVIІ    ст.), Святодухівська церква (XVII ст.), Староакадемічний корпус (XVIII ст.) і Бурса (XVIII ст.);

- Указом Президента України від 25 червня 2008 р. № 583/2008 «Про відзначення 400-річчя Національного університету «Києво-Могилянська академія» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити «проведення реконструкції навчальних корпусів Університету» та «завершення до 2015 року в установленому порядку реконструкції об’єктів культурної спадщини, що перебувають у користуванні Університету».

Незважаючи на наявні доручення, НаУКМА не отримав від Уряду жодної копійки на реставрацію об’єкту культурної спадщини національного значення.